Оніміння пальців, слабкість кистей і труднощі з виконанням точних рухів не завжди пов’язані із захворюваннями суглобів або перевтомою. Іноді причиною стає стиснення нервових структур у шийному відділі хребта. Нейрохірург Олег Гончарук, професійна діяльність якого пов’язана з лікуванням патологій хребта та спинного мозку, належить до фахівців, чия спеціалізація має значення для діагностики таких порушень. Своєчасне встановлення причини симптомів допомагає запобігати прогресуванню неврологічних розладів.
Чому виникає оніміння верхніх кінцівок
Через шийний відділ хребта проходить спинний мозок, від якого відходять нервові корінці. Вони беруть участь у забезпеченні рухів і чутливості верхніх кінцівок.
Подписывайтесь на нас ВКОНТАКТЕ
При дегенеративних змінах хребта міжхребцеві диски можуть втрачати висоту, а кісткові структури — змінювати свою форму.
У певних випадках це призводить до стиснення нервових корінців або спинного мозку.
Проте оніміння рук може виникати і з інших причин, зокрема через ураження периферичних нервів, цукровий діабет або порушення кровообігу.
Які симптоми потребують уваги
Неврологічні порушення можуть розвиватися поступово. Спочатку людина помічає незначне поколювання пальців або незручність під час роботи руками.
Згодом можуть з’являтися:
- Слабкість кистей і пальців.
- Труднощі із застібанням ґудзиків.
- Часте випадіння предметів із рук.
- Біль, що поширюється від шиї до плеча.
- Порушення чутливості кінцівок.
- Нестійкість під час ходьби.
- Погіршення координації рухів.
Поєднання слабкості рук із порушенням ходи може свідчити про ураження спинного мозку та потребує своєчасного обстеження.
Що таке шийна мієлопатія
Шийна мієлопатія — це порушення функції спинного мозку внаслідок його ураження або стиснення на рівні шийного відділу хребта.
Однією з поширених причин є дегенеративні зміни, які поступово звужують простір навколо спинного мозку.
На відміну від ізольованого ураження нервового корінця, мієлопатія може впливати не лише на руки, а й на рівновагу, ходьбу та загальну координацію.
Без належного лікування неврологічні порушення іноді прогресують.
Як проводять діагностику
Обстеження починається з аналізу скарг та неврологічного огляду.
Лікар оцінює м’язову силу, рефлекси, чутливість і координацію рухів.
Для дослідження стану спинного мозку та міжхребцевих дисків найчастіше використовують магнітно-резонансну томографію.
За необхідності призначають додаткові дослідження, які допомагають відрізнити патологію хребта від захворювань периферичних нервів.
Коли потрібна операція
Не кожен випадок оніміння рук потребує хірургічного втручання.
Якщо симптоми пов’язані з ураженням нервового корінця без небезпечних неврологічних змін, лікар може рекомендувати консервативне лікування.
Однак при вираженому стисненні спинного мозку, прогресуванні слабкості або порушеннях ходи може виникнути необхідність оперативного усунення компресії.
Мета такого втручання — зменшити тиск на нервові структури та запобігти подальшому погіршенню їхніх функцій.
Чому не можна відкладати звернення до лікаря
Поступове погіршення дрібної моторики іноді сприймають як звичайні вікові зміни. Через це люди звертаються по допомогу вже після появи значних обмежень.
Особливо небезпечними є раптова слабкість кінцівок, порушення мовлення або асиметрія обличчя. Такі симптоми потребують негайного виклику екстреної медичної допомоги.
Якщо ж порушення розвиваються поступово, важливо своєчасно встановити їхню причину.
Як обрати правильну тактику лікування
Результати МРТ необхідно оцінювати разом із клінічними симптомами, оскільки навіть виражені зміни на знімках не завжди потребують операції.
Саме тому консультація нейрохірурга має важливе значення при підозрі на стиснення спинного мозку або прогресування рухових порушень. Спеціаліст визначає необхідність додаткових обстежень, оцінює ризики та пояснює можливі варіанти лікування.
Своєчасна діагностика й індивідуальний підхід допомагають зберігати функції нервової системи, підтримувати рухливість і зменшувати ризик незворотних ускладнень.
